Сьогоднішні євангельські уривки, як недільний, так і свята Архистратига Михаїла нам розповідають про два світи. Перший світ, світ в якому ми живемо, є видимим, матеріальним. А інший кардинально відрізняється відрізняється від нашого світу ― він є нематеріальним, але цілком реальним. Притча про Багача і Лазаря, яку ми чуємо сьогодні в храмі розповідає про наш з Вами світ, яким визначається те, чи ми будемо щасливі чи нещасні в тому іншому світі. Багач жив так, ніби для нього не існувало нікого, хто його потребував.
Ми повинні пам’ятати, що поруч є ті, хто нас дуже потребує. Багач потребував Лазаря, щоб залишатися людиною. А Лазар потребував багача, щоб просто вижити. Вони потребували один одного, але один з них закрив двері свого серця для іншого. Лазар був в оточенні собак, які лизали його рани, бо поруч не було людей.
Цей уривок промовляє до нашого сумління, особливо в контексті безтермінової благодійної акції нашої Церкви «Нагодуй убогого». Убогі люди не є ангелами і їх тіло потребує їжі, щоб жити. Щоб ми опинилися там, де ангели бачать і славлять Бога, нам потрібно відкрити двері свого серця до тих «посланників», яких ми бачимо по сусідстві чи на вулицях. Ми дуже їх потребуємо, щоб не втратити здатності любити, а вони потребують нас, щоб просто вижити в складний період їхнього життя.
